Рівень розвитку дитини 2-3 роки після народження визначається достатнім фізичним розвитком (поліпшення дрібної моторики, спритності, витривалості), розвитком мовлення (збільшенням пасивного і активного словникового запасу малюка), соціально-емоційним розвитком (поступове віддалення від мами, поліпшення комунікаційного процесу з однолітками).
Особливості розвитку мовлення дитини в 1-му півріччі 3-го року життя.
На третьому році життя мовлення дитини починає набувати зв'язного характеру. Одиницею мовлення поступово стає не слово, а речення. Ускладнюється та урізноманітнюється структура мовлення, вона збагачується за формою, характером висловлювань, кількісним складом. Швидкими темпами зростає словниковий запас: на початок третього року дитина використовує понад 200 слів (їх кількість в окремих дітей може бути удвічіутричі більшою). Малюк поки що неточно використовує правила, створює спочатку свої власні правила мовлення і лише поступово освоює зразки мовлення дорослого з їх правилами граматики. Дитина задає свої перші запитання: "Що це?", "Де?"
Коли їй виповнюється два з половиною роки, запитання урізноманітнюються, ускладнюються, з'являються нові: "Чому?", "Як?". Зростає інтенсивність звернень з ними малюка до рідних та близьких дорослих. Для мовлення дитини третього року життя характерна загальна пом'якшеність: багато звуків ще відсутні, малюк замінює їх більш легкими для вимовляння.Так, шиплячі звуки (ш, ж, ч, щ) подекуди замінюються м'якими свистячими: "сапка" (шапка), "зюк" (жук), "цяйник" (чайник). Тверді свистячі легко замінюються м'якими ("сянчата"); приголоснийр відсутній або замінюється звуками лі, й: "йиба" (риба), "двелі" (двері). У віці двох з половиною років усвідомлення малюком свого невміння правильно вимовити слово завдає великого болю, викликає плач. Дитина вказаного віку уважна до особливостей мовлення, тонкощів вимови слів, граматичної будови мовлення.
Рідні та близькі дитині дорослі мають бути впевнені у відсутності різного роду фізичних труднощів (втраті або погіршенні в неї слуху, незарощенні верхньої губи або піднебіння тощо); мати уявлення про особливості її емоційних реакцій на різноманітні життєві ситуації; знати, чи достатній у неї досвід мовленнєвого спілкування з ними та іншими людьми (дорослими та дітьми); чи не надміру одноманітним та негативно забарвленим є зміст їхніх звернень до дитини ("Не можна", "Тихіше", "Замовкни" тощо); чи не надто часто значущі для дитини дорослі вдаються до критики, докорів, висміювання її мовленнєвих недоліків; чи не зловживають вони грою у "дитяче мовлення", переходячи на сюсюкання з нею. Більшість хлопчиків охоче пітримають розмову з дорослим у ході ознайомлення з назвами, способами застосування інструментів, приладів, апаратури тощо (доцільність цього пояснюється високою технізацією сучасного життя, яка вимагає коментарів дорослого щодо правил безпечного користування домашньою технікою).
Рідні та близькі дитині дорослі мають бути впевнені у відсутності різного роду фізичних труднощів (втраті або погіршенні в неї слуху, незарощенні верхньої губи або піднебіння тощо); мати уявлення про особливості її емоційних реакцій на різноманітні життєві ситуації; знати, чи достатній у неї досвід мовленнєвого спілкування з ними та іншими людьми (дорослими та дітьми); чи не надміру одноманітним та негативно забарвленим є зміст їхніх звернень до дитини ("Не можна", "Тихіше", "Замовкни" тощо); чи не надто часто значущі для дитини дорослі вдаються до критики, докорів, висміювання її мовленнєвих недоліків; чи не зловживають вони грою у "дитяче мовлення", переходячи на сюсюкання з нею. Більшість хлопчиків охоче пітримають розмову з дорослим у ході ознайомлення з назвами, способами застосування інструментів, приладів, апаратури тощо (доцільність цього пояснюється високою технізацією сучасного життя, яка вимагає коментарів дорослого щодо правил безпечного користування домашньою технікою).
Показники мовленнєвого розвитку дитини в 1-му півріччі третього року життя, що вважаються нормальними:
Особливості розвитку мовлення дитини в 2-му півріччі 3-го року життя.
Близько трьох років з'являється зв'язне мовлення, яке засвідчує засвоєння малюком граматичної будови мовлення, розумінням значення окремих слів та засвоєння правил граматики. Засвоєння граматичної будови розвиває у трирічної дитини мовленнєве чуття. Словник складає близько 1000 слів. Малюк оволодіває багатьма відмінниковими закінченнями, видозмінює просте речення, утворює заперечувальні та наказові речення, задає запитання, опановує активні й пасивні звороти, оволодіває підрядними реченнями, в тому числі складносурядними та складнопідрядними. Дитина може зв'язно розповісти найпростіший випадок, оповідання. Мовлення стає для дитини способом зв'язку з іншими та способом вираження життєвих вражень, повідомлення іншим певної інформації. Дитина починає переживати, чи зрозуміло вона висловилася, чи все було іншому ясно з того, що вона сказала. Вона будує розповіді з 4-5 речень, в кожному з яких від трьох і більше слів.
Мовленню дитини у цей період притаманна велика кількість граматичних помилок: воно переривисте за своїм характером, містить багато повторів слів, дитина часто зупиняється на окремих з них. Поступово малюк починає вносити корективи у неточне використання правил граматичної будови мовлення, намагається точно копіювати зразки мовлення дорослих. Його мовлення стає складнішим і грамотнішим. Завдяки розвитку здатності до узагальнень дитина по-іншому сприймає довколишній світ. Якщо раніше значення речей визначалося для неї життєвою ситуацією, то з виникненням узагальнення розширюються рамки сприймання дитиною довкілля (наприклад, вона починає котити всі предмети, схожі на м'яч).
У кінці третього року життя поліпшується звуковимова, збагачується словник дитини, вдосконалюється граматична будова речень, зростає комунікативна компетентність малюка.
Батьки і педагоги створюють для дитини трьох років належне мовленнєве середовище (розмовляють українською мовою, використовують різноманітні частини мови, пропонують грамотні мовленнєві форми, торкаються різноманітних сфер життя - природи, культури, людей, власного "Я"; вдаються до української мови не лише на спеціально організованих заняттях, але й у повсякденному житті. Дорослий турбується про те, щоб на кінець третього року життя дитина могла вступати у контакт з однолітками й дорослими, охоче відповідала словом і діями на їхні запитання чи спонукання; могла назвати словами оточуючі предмети, їх ознаки, дії; в основному правильно вимовляла звуки; оперувала простими одно-, дво-, трислівними фразами; граматично правильно їх оформляла; уважно слухала та адекватно реагувала на почуте; розповідала декількома словами про бачене й пережите; відповідала на запитання і звернення; супроводжувала слова відповідними виразними засобами (мімікою, жестами, тональністю голосу, рухами).
Важливо, щоб рідні та близькі дитині дорослі штучно не домагалися інтенсивного зростання словника, чистоти звуковимови, вміння граматично правильно конструювати речення. Важливо усвідомлювати, що мовленнєва вправність, комунікативні здібності є індивідуальною характеристикою зростаючої особистості. Кожна дитина на шляху свого мовленнєвого розвитку зазнає певних труднощів: говорить із зупинками, нечітко або неправильно вимовляє звуки, робить помилки у структуру ванні своїх висловлювань тощо. Ці явища тимчасові, характеризують перехідний етап розвитку дитячого мовлення, зникнуть без наслідків, якщо не загострювати на них увагу, ставитися з розумінням і терпінням.
Батькам і педагогам варто знати, що основними причинами утруднень в оволодінні дитиною мовою (не рахуючи фізичних, вроджених) є: надмірна емоційна вразливість дитини; обмеженість її досвіду спілкування з дорослими; надмірна вимогливість, критичність, схильність до висміювання недоліків та докори авторитетних людей; слабка координація рухів дитини. Можна полегшити малюкові процес оволодіння мовленням, якщо: привертати увагу дитини вищим за звичний тембром голосу; уповільнювати темп мовлення та чітко артикулювати слова; виділяти та повторювати складні слова; використовувати короткі фрази замість довгих; доброзичливо виправляти неправильно побудовані фрази.
Показники мовленнєвого розвитку дитини в 2-му півріччі третього року життя, що вважаються нормальними:
Немає коментарів:
Дописати коментар