Актуальність проекту "Майбутній першокласник"

 

Рекламно-інформаційний проект 

"Разом до Нової Української Школи"

Запрошуємо знайти відповіді на деякі питання щодо наступності між ЗДО та НУШ в рекламно-інформаційному квесті разом з нашими гідами  - дошкільником Чомусиком і авторитетним першокласником Всезнайкою

         Футуристи ринку праці стверджують, що сучасні технології настільки швидко змінюють світ, що для комфортного та безпечного життя в ньому потрібні абсолютно нові спеціальності та професії.

          На початку 2000-х ми не чули таких слів, як хедхантер, менеджер соціальних мереж, SЕО-оптимізатор, оператор 3D принтера тощо. У найближчому майбутньому суспільство дуже потребуватиме ІТ-фахівців, програмістів, web-розробників, розробників ігор та аналітиків з інформаційної безпеки. В сфері економіки та менеджменту - спеціалістів з розробки програм фінансових заощаджень, схем страхування, фахівців, які конвертуватимуть живі гроші в електронну валюту та навпаки. У будівництві майбутнього відбудеться глобальна автоматизація, тому виникне  попит на інженерів-розробників «розумних будинків» та індустріальних дизайнерів. В сфері освіти високо цінуватимуться педагоги, які вмітимуть створюватимуть індивідуальні навчальні програми за допомогою комп’ютерної техніки.  

        Соціологи стверджують, що сучасна дитина практично з пелюшок готова сприймати  цифрову інформацію. Представники покоління Z, а це діти народжені після 1997 року (згідно Теорії поколінь, розробленої Вільямом Штраусом і Нілом Хау), активно використовують планшети, VR- і 3D-реальність. Передбачається, що саме «цифрова людина» буде глибоко цікавитися наукою і технологіями і пов'яже з ними професійну діяльність в майбутньому.

       Тож, як освіта вже сьогодні може вплинути на розвиток інтелектуальних, сенсорних та творчих здібностей, а вони є базовими для перелічених вище професій?  Яким явищам може запобігти на шляху глобального оцифровування суспільства саме освіта? Як виявити здібності до технічних дисциплін і не втратити дитячої цікавості до них на межі ланок освіти? Як запобігти перевантаженості, а з цим втрати мотиву до навчання, перекидаючи місток від  дитячого садка та початкової ланки в умовах НУШ? І нарешті, які з технологій дошкільної освіти  покласти в портфель першокласнику, щоб він не розчарувався в перші ж дні дорослого шкільного життя?

Ідея проекту полягає в тому, що впровадження в діяльність закладів освіти інноваційних програм розвитку інженерної думки, авторських технологій розвитку логічного мислення та окремих методик формування математичної компетентності дитини можуть допомогти виявити творчо обдаровану молодь, закласти основи науково-природничого мислення та створити єдиний освітній простір в системі ЗДО-НУШ.  Інтеграція зазначених технологій в початкову школу, застосування інтерактивних методик спілкування під час елементарних наукових  досліджень, новий погляд на  розвивальне середовище в сучасному закладі освіти мають сприяти вирішенню проблеми наступності між ланками освіти і створити умови для становлення майбутнього фахівця нової формації.  
Форма проекту.  Рекламно-інформаційний проект реалізації наступності закладу дошкільної освіти та початкової школи засобами інноваційних програм, авторських технологій та окремих методик розвитку логіко-математичної та інформаційно-цифрової компетентності.

Метою проекту є:

        1. Дібрати освітні програми, авторські технології та окремі методики формування нестандартного технологічного мислення, адаптовані для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку.

        2.  Привернути увагу фахівців до потреби у підвищенні мотивації дітей до вивчення точних наук, в першу чергу логіки та математики, як фундаментальних основ професійної підготовки спеціалістів майбутнього.

       3. Продемонструвати  модель  плавного  переходу від базових знань дошкільника до математичної та інформаційно-технологічної компетентності в шкільній ланці.

       4. Запропонувати практикам механізми стимулювання пізнавальної активності дітей, зацікавлення винахідницькими професіями та раннього виявлення здібностей дітей до точних наук.

         Головне в усіх представлених програмах, технологіях та методиках  організація процесу наукового спостереження  за явищами та закономірностями їх прояву,  як в природному так і в створеному людиною середовищі.  Проект розроблено на основі  інтеграційного підходу до організації процесу пізнання.  Містить  дієві методичні рекомендації по запровадженню передових педагогічних ідей та корисний практичний матеріал щодо формування у дітей інженерного мислення та ІТ-компетентності.

         Основна частина. Актуальною на сьогодні є теза, що суспільство майбутнього потребуватиме  людей з високорозвиненим логічним, технологічним, образним та креативним мисленням. Такими характеристиками володіє сучасна людина, яка здобула якісну освіту за умови реалізації принципів перспективності і наступності між суміжними ланками освіти, зокрема дошкільною і початковою.

      Тенденції розвитку дошкільної та початкової освіти в умовах реформування загальної середньої освіти на засадах Концепції Нової української школи мають багато спільного. Серед ключових компонентів формули Нової української школи - нова структура школи, що сприятиме засвоєнню нового змісту і формуванню життєвих компетентностей  та сучасне освітнє середовище, яке забезпечить необхідні умови, засоби і технології навчання учнів, освітян і батьків у закладі освіти та поза його межами.

         Державним стандартом початкової освіти виділяються такі ключові компетентності: математична компетентність, компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, інноваційність, інформаційно-комунікаційна компетентність. Зазначені компетентності формуються на основі компетентностей, що закладені у дошкільному віці: предметно-практичної, ігрової, сенсорно-пізнавальної . Тому провідний вид діяльності дітей старшого дошкільного віку – гра  має бути збережений і змістовно збагачений у молодшому шкільному віці. Це дозволить здійснити поступовий перехід до навчання як нового провідного виду діяльності у перший, адаптаційно-ігровий, період початкової освіти.

         Наступність дитячого садка і початкової школи передбачає передачу дітей до школи з таким рівнем знань, умінь, загального розвитку і вихованості, який стане передумовою для засвоєння шкільної програми. Тому працівники дошкільних установ включають в процес навчання спеціальні завдання і вправи, поступово підвищуючи ступінь їх складності, і тим самим формують у дошкільнят передумови до навчальної діяльності. А у  підсумку підвищені навантаження призводять до перевтоми дітей та зниження учбової мотивації. При цьому гра та інші специфічні для дошкільного віку види діяльності витісняються поурочними заняттями, що ще більше погіршує ситуацію.

        У зв'язку з цим вчителі мають враховувати не тільки і не стільки рівень спеціальної педагогічної готовності дітей до школи. Вони повинні мати ясні уявлення про специфіку навчання і виховання дітей у дитячому садку і включати в освітній процес ігрові прийоми, часто вживані в дитячому садку. Бо й не новина, що використання ігрових технологій в перших класах сприяє кращій адаптації дітей до шкільного навчання.

        Тому ми вирішили проаналізувати інформаційне поле освітніх технологій, які можна застосовувати з дітьми від 3-8 років, задовольняючи їх природню потребу в грі, залучаючи до наукових досліджень «по-сучасному», за допомогою тих же гаджетів. А оскільки поле виявилось дуже широким і густо засадженим, ми зупинились на тих технологіях та методиках, які, на нашу думку сприятимуть розвитку базових для професій  майбутнього здібностей:

-         сенсорних – здатність оцінювати довкілля за допомогою різних аналізаторів;

-         інтелектуальних – здатність ефективно виконувати інтелектуальну роботу, яка потребує тривалого пізнавального напруження, інтенсивної уваги, пам’яті, здатність планувати і розподіляти продуктивність праці, здатність до швидкої обробки та переробки цифрової, знакової, текстової інформації;

-         творчих –  вміння знаходити рішення в нестандартній ситуації, обробляти досвід, власний і чужий, швідкість та гнучкість мислення, оригінальність та допитливість.

          Аналіз змісту Базового компоненту дошкільної освіти та Державного стандарту початкової освіти в розрізі задач з формування логіко-математичної компетентності показав, що освітнім процесом передбачено в обох ланках подібні шляхи формування логіко-математичної компетентності дошкільника і математичної компетентності молодшого школяра.(Додаток 1)

             Державний стандарт початкової освіти (від 21 лютого 2018 р. № 87) виокремлює інформаційно-комунікаційну компетентність, яка передбачає  опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційного зв’язку. Варіативна складова Базового компоненту дошкільної освіти (нова редакція) містить освітню лінію «Комп'ютерна грамота», яка передбачає обізнаність із комп’ютером, способами керування комп’ютером за допомогою клавіатури, «миші», здатність розуміти і використовувати спеціальну термінологію, знайомство з елементарними  прийоми роботи з комп’ютером. (Додаток 2)

         Тож як зорієнтуватись в розмаїтті існуючих інноваційних програм, авторських технологій та окремих методик формування нестандартного технологічного мислення? Які з них адаптовані для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку? Як вони допоможуть практикам перекинути місток з дошкілля в НУШ?

      

Карта-навігатор рекламно-інформаційного проекту

 «Разом до Нової Української Школи"

                                                                              Додаток 1.

Сумарний кінцевий показник набутих математичних компетентностей випускником ЗДО та

молодшим школярем на основному етапі початкової школи НУШ

Логіко-математична компетентність дошкільника	Математична компетентність молодшого школяра
1. Має уявлення про простір, форму, величину, час, кількість, їх власти-вості і відносини	1. Вміє орієнтуватися на площині та у просторі
2. Проявляє стійкий інтерес до математики	2. Цілісно сприймає світ, розуміє роль математики у пізнанні дійсності
3. Сформовані необхідні специфічні пізнавальні і розумові уміння	3. Розпізнає проблеми, які розв’язуються із застосуванням математичних вмінь
4. Прагне знаходити свої шляхи розв'язання завдань, самостійно ви-водить нові знання із засвоєного; уміє розмірковувати, обґрунтовува-ти, доводити й відстоювати правиль-ність свого міркування	4. Здатен розв’язувати сюжетні задачі, логічно міркувати, виконувати дії за алгоритмом, обґрунтовувати свої дії
5. Розпізнає математичні знаки й дії, класифікує геометричні фігури, предмети та їх сукупності за якісними ознаками та чисельністю	5.Користується математичною термінологією, знаковою і графічною інформацією
6. Здійснює найпростіші усні обчис-лення, розв'язує арифметичні та ло-гічні задачі, виявляє інтерес до ло-гіко-математичної діяльності; до-вільно, у потрібний момент, відтво-рює знання, легко й швидко вико- ристовує їх у різних життєвих ситуаціях, проявляє у різних формах активності	6.Застосовує обчислювальні на-вички та досвід вимірювання величин у практичних ситуаціях

                                                                                                                 Додаток 2.

Сумарний кінцевий показник набутих інформаційно-цифрових  компетентностей випускником ЗДО та

молодшим школярем  в основному етапі початкової школи НУШ

Інформаційно-комунікаційна компетентність в дошкільній ланці освіти	Інформаційно-комунікаційна компетентність в початковій школі
1. Надання пріоритету соціально-моральному розвитку особистості, формування у дітей уміння узгоджувати особисті інтереси з колективними.	1. Розуміння етики роботи з інформацією (авторське право, інтелектуальна власність тощо).
2. Володіння конкретними навичками з використання комп’ютерної техніки та ІКТ.	2.  Інформаційна та медіа-грамотність, оволодіння основами програмування, алгоритмічне мислення, роботи з базами даних, навички безпеки в Інтернеті
3. Вміння здобувати інформацію з різних джерел у зрозумілому вигляді.	3. Впевнене, критичне застосування інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) для створення, пошуку, обробки, обміну інформацією в публічному просторі та приватному спілкуванні.