Інтеграція в системі STREAM-освіти як інноваційне явище

Міні-лекція

«Способи інтегрування діяльності в системі

 «STRЕАM-освіти»

Вихователь-методист КЗ "ДНЗ (ясла-садок) №75 КТ" КМР

       

  Інтегровані заняття вже міцно увійшли в практику роботи дитсадків. Попри це у педагогів досі чимало запитань щодо їх планування та організації. Запрошую вас, шановні колеги зануритись у методичну кухню і разом розібратись з тим яке місце відводиться інтегрованому заняттю в системі STREАM-освіти і про те наскільки це важко, а може й зовсім ні – організувати і провести його.

         Реалізуючи головний  STREАMовський принцип – інтегративність, саме інтеграції різних видів діяльності на заняттях надається перевага в системі STREАM-освіти. Головна мета інтегрованих занять – збагачення життєвого та пізнавального досвіду дітей. Головне на інтегрованому занятті – не навчання нового, а «проживання» в міжособистісному спілкуванні  та в різних видах активності набутих раніше знань та вмінь.

          Саме тому в процесі інтегрованого заняття мають домінувати підгрупові форми роботи з центрацією не на вихователі, а на командній візаємодії, на розв'язванні озвученої дітям проблеми, завдання. Але щоб почуватися комфортно в процесі інтегрованого заняття, діти мають бути підготовлені: вонип повинні орієнтуватися в темі, мати базові знання та вміння, бути готовими домовлятися, узгоджувати свої дії.

         Ітак, що ж про поняття ІНТЕГРАЦІЯ говорять автори ідеї STREАM-освіти для дошкільників.

СЛАЙД 2.

          Інтеграція – це об'єднання будь-яких елементів у ціле,  процес їх взаємного зближення, об'єднання невпорядкованих явищ, підвищення взаємовпливу один на одного.

СЛАЙД 3.

          Катерина Крутій виділяє 6 способів інтегрування частин в ціле в освітньому процесі. Вони на екрані і зараз на прикладах заняття я розкажу чим відрізняються один від одного.

Спосіб «склеювання»               Спосіб «підпорядкування»

Спосіб «симбіоз»                      Спосіб «зняття»

Спосіб «розмивання»               Спосіб «ретрансляційного сполучення»

СЛАЙД 4.

Інтегруватись в процесі занять можуть як рівноправні та і нерівноправні частини

Перші три способа стосуються об'єднання в ході заняття саме рівноправних частин.

            Спосіб «склеювання»  - не найкращий дидактичний зразок інтеграції діяльності на занятті.  Із спільного між частинами є тільки тема. Компоненти заняття, наприклад математики і малювання, поєднуються послідовно (спочатку рахуємо морквинки, а потім їх малюємо). Способи діяльності на математиці (н-д, лічба,  серіація) відмінні від способа діяльності на малюванні (н-д, зафарбовування морквинки), програмовий зміст до кожної частини різний (вправлятись в лічбі до 5 і розводити акварель, заливати площу фарбою). Спільних завдань  немає.  Схема такої інтеграції виглядає так

СЛАЙД 5.

          Наступним способом інтеграції частин заняття на основі рівноправних відношень є «симбіоз». Графічно це виглядає так.

          За такого способу інтеграції у змісті заняття утворюється спільне інформаційне поле, але разом з тим виконуються і спеціальні завдання кожного з компонентів. Наприклад, математика + аплікація. Спеціальним завданням з математики може бути рахування ялиночок і визначення їх цифрою та шишок, яких більше на «1». Потім ця  математична ситуація переноситься на папір, і ялинки та шишки з відношенням «на один більше» закріплюється засобами аплікації.

СЛАЙД 6.

Спосіб «розмивання» є найвищим за силою інтеграції. Між рівноцінними компонентами настільки перемішано їх зміст, що виокремити їх можна лише шляхом наукового аналізу. Прикладом такої інтеграції може бути заняття з екології в якому природознавство  інтегрується з валеологією, сенсорикою, хімією, фізикою, біологією і чітких границь між науками не вибудовано. Або література зливається з  розвитком мовлення, історією, ознайомленням з навколишнім на народознавстві.

СЛАЙД 7.

         Далі розглянемо інтегровані заняття із нерівноправних складових

        За ступенем взаємопроникнення спосіб «підпорядкування» є взаємодією середньої сили. Другорядний компонент підпорядковується виконанню поставлених стрижневим компонентом завдань, підсилює їх, слугує виконанню спільних цілей і в останню чергу – виконанню своєї задачі, як правило однієї-двух. Графічна схема виглядає так:

        Прикладом може слугувати поєднання аплікації  і математики, де домінуючою буде аплікація.  Для того щоб зробити аплікацію будиночка порахували геометричні фігури, кількість кутів, сторін, проаналізували форму та розмір деталей, визначили основні ознаки фігур, згадали способи порівняння фігур, згадали кольори, виклали на аркуш, а потім наклеїли за алгоритмом. Завдання з математики підсилили усвідомлення послідовності етапів аплікації. І навпаки, якщо математика домінує – поставили мету сконструювати замок, виконали всі заплановані математичні завдання з геометричним матеріалом, а потім всі разом виконали колективну роботу, наклеївши по одній деталі.

СЛАЙД 8.

        Спосіб «зняття» характеризується тим, що додатковий компонент взагалі не вирішує своїх завдань, а лише емоційно підсилює основний. Так, наприклад, об’єднавши математику з ознайомленням з навколишнім в заняття «Подорож по лісу» ми можемо виконувати математичні завдання з орієнтування у просторі, лічбі предметів, складанні задач про гриби та шишки, порівнянні ялинок з трикутниками по формі, але ніяких природничих цілей не ставити.

СЛАЙД 9.

     «Ретрансляційне сполучення» останній із способів інтеграції і тут зміст допоміжного компонента стає основним засобом за допомогою якого досягається поставлена мета основного. Наприклад: математика + малювання. Все заняття супроводжується штрихуванням фігур, домальовуванням деталей, зафарбовуванням вказаної кількості математичних обєктів.

СЛАЙД 10.

       Теорія це непогано, але у практиків завжди до теоретиків є безліч запитань. Скільки має тривати інтегроване заняття? Яку структуру має? Як сформулювати мету?

СЛАЙД 11.

       На екрані педагогічна шпаргалка, щоб розкласти по поличках відмінні риси інтегрованого заняття від предметного.

        І ось відповідь на одне із запитань. Якою має бути мета інтегрованого заняття. А такою, щоб по його закінченню ви могли впевнено продовжити фразу «Після заняття діти зможуть….пояснити, позначити, побудувати, порівняти, переказати та ін.»

        Інтегроване заняття може виходити за часові межі стандартного заняття, але К. Крутій наголошує на тому, що захоплюватись цим не слід і інтегроване заняття все ж таки має тривати не більше 25 хвилин.

      Провідними методами слід обирати проблемні, пошукові та інтерактивні. Але залучати до роботи всю групу дітей. Індивідуальні завдання залиште для предметних занять.

       А ще одна особливість, яка може врятувати вас від гострої критики перевіряючої особи – це те що в літературі ви не знайдете рекомендацій щодо структури інтегрованого заняття. Головне щоб всі його компоненти мали логічну послідовність, виправдовували мету і не порушували загальнопедагогічних принципів.

       На цьому наша лекція закінчується. Для більш глибокого занурення в тему рекомендую ознайомитись з пояснювальною запискою до програми «STREАM-освіта, або Стежинки у Всесвіт».